ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ОБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОГО МЕТАЛОБРУХТУ

Дискусії про необхідність введення обмежень щодо експорту українського металобрухту точаться уже не перший місяць. Це пояснюється великою кількістю причин: від сприятливої світової кон'юнктури до відмови вітчизняних підприємств закуповувати металобрухт. Поворотним моментом стало оприлюднення Міністерством економіки Проекту Постанови "Про заборону експорту брухту чорних металів", що передбачає заборону вивезення металобрухту за межі митної території України включно до 31 грудня 2022 року.

Серед аргументів доцільності прийняття такого рішення, запропонованих у пояснювальній записці, знаходимо забезпечення збільшення об'ємів валового випуску продукції в Україні на 2,49%, тобто на 65 млрд грн і ріст загального експорту на 5,7%. Крім того, за прогнозами Мінекономіки заборона експорту брухту позитивно вплине на об'єми виплавки сталі приблизно на 5 млн т в рік.

Однак, статистичні дані станом на 8 місяців 2021 року свідчать про те, що ринок металобрухту в Україні закономірно зростає. Так, за цей період було зафіксовано ріст поставок брухту чорних металів на українські підприємства у розмірі 23,6%, тобто потреби українського ринку були перевиконані на 2,7%.

Світове зростання цін на металобрухт дозволило наростити обсяги заготівлі на 44,8%, що дало змогу не тільки з надлишком задовольнити потреби українських компаній, а й сформувати значні технологічні запаси сировини.

За вказаний період близько 10% від загальної кількості металобрухту було експортовано. При тому, показовою є тенденція, коли брухт відправляли на експорт вимушено, бо металургійні підприємства України відмовлялися його купувати. Таким чином, за 8 місяців 2021 року експорт чорних металів виріс майже у 20 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 410,432 тис. т, у грошовому еквіваленті експорт металобрухту збільшився в 29,5 разів, тобто до $157,145 млн.

Виходячи з подібних статистичних даних, постає питання доцільності введення заборони на експорт брухту чорних металів з України, якщо існуюча ситуація сприятлива для заготівельників металобрухту і дає очевидні прибутки. Однак, саме на цьому моменті проявляється конфлікт інтересів між брухтозаготівельними і металургійними підприємствами. Останні зацікавлені у тому, щоб під впливом світового росту цін на брухт мінімізувати подібне зростання на українському ринку. Профіцит, спричинений неможливістю збувати брухт чорних металів за кордоном, прекрасно впорається із завданням стримати ріст цін і забезпечить максимально вигідні умови металургійним компаніям України, адже коло покупців металобрухту буде обмежене українським ринком.

Слід також зазначити, що мито на металобрухт на рівні €58/т, що діє в країні, не тільки поповнює бюджет, а й дає заготівельникам брухту достатні прибутки для інвестицій у власні потужності для нарощення збору сировини. Це дає можливість забезпечити як потреби внутрішнього ринку, так і сформувати профіцит, який може експортуватися.

У той же час, такі великі підприємства-брухтоутворювачі як Укрзалізниця, Укроборонпром та Енергоатом, які починають програми утилізації застарілого обладнання, у разі обмеження експорту зазнають значних фінансових збитків через умисне заниження цін на ринку металобрухту, що загалом негативно позначиться на бюджеті країни. Під впливом подібних чинників може впасти загальний рівень заготівлі брухту, що загрожує існуванню цілої галузі і в перспективі веде до залежності України від імпорту подібної сировини.

З цього також важливо розуміти, що крім очевидних негативних економічних наслідків, дана Постанова може викликати негативну реакцію із боку Туреччини, яка є найбільшим у світі споживачем металобрухту (близько 20 млн т в рік) і водночас стратегічним партнером України. Крім того, подібне обмеження експорту брухту чорних металів відкриває перспективи, наприклад, для Росії, яка може посилити свої продажі на ринку металобрухту в Туреччині.

Експерти компанії Formative Partners продовжують слідкувати за розвитком подій щодо ринку металобрухту і нададуть вам і вашому бізнесу професійну консультацію щодо цього.

Аналітик: Джалал Гусейнов