ПІДТРИМКА АГРОСЕКТОРУ НА ПРИКЛАДІ НІДЕРЛАНДІВ

Верховна Рада України 17.12.2020 року прийняла закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. №3656 від 15.06.2020), направлений на підтримку сільськогосподарських товаровиробників.

Законом встановлена знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 14 % для сільськогосподарської продукції, що відноситься до товарних груп 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005,  1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 згідно з УКТ ЗЕД. Зазначеними кодами охоплюється, зокрема: велика рогата худоба, жива; свині, живі; пшениця; жито; ячмiнь; овес; кукурудза; соєвi боби; насiння льону; насiння свирiпи та ріпаку, насiння соняшнику; насiння та плоди iнших олiйних культур; цукрові буряки, крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 цього Кодексу.

Слід акцентувати, що саме з приводу запровадження окремої ставки податку для аграріїв виникало багато суперечок.

Так, автори правок зазначали, що саме такий механізм зменшить кількість «скруток» в агросекторі та буде своєрідним заходом підтримки сільськогосподарського товаровиробника на фоні зростаючої конкуренції з боку сільськогосподарських товаровиробників країн Європейського Союзу та Північної Америки.

У свою чергу противники закону стверджували, що зменшення ставки податку до 14% жодним чином не вплине на маленьких та середніх фермерів, оскільки від зменшення вартості сировини виграють саме великі переробники агропродукції, які зможуть експортувати свій товар за більш вигідними цінами.

Слід акцентувати увагу, що зниження ставки податку для сільськогосподарських товаровиробників, на нашу думку, є першим позитивним кроком на шляху підтримання агросектору, якщо у подальшому законодавцем будуть запроваджуватись і додаткові стимулюючі заходи, у першу чергу для маленьких та середніх фермерів.

Наразі в Україні відсутня комплексна довгострокова програма розвитку агросектору. Тільки в останні роки фермери почали застосовувати та цікавитись новітніми технологіями, які запроваджують виключно за свій рахунок. Аграрії, які використовують інновації не отримують від держави жодних преференцій та заохочень.

Аграрний сектор у всьому світі значною мірою субсидується та захищається урядами від іноземної конкуренції.

Наприклад, у США щороку з федерального бюджету виділяється 20 мільярдів доларів на субсидування сільськогосподарського сектору, тоді як Європа щороку дає 72 мільярди доларів на підтримку сільськогосподарської галузі. (https://en.irefeurope.org/Publications/Online-Articles/article/The-Evil-of-Agricultural-Subsidies-the-Case-of-EU-Common-Agricultural-Policy-Netherlands-and-New)

У ЄС у 1962 році була започаткована Спільна аграрна політика ЄС (the common agricultural policy), яка направлена на: і) підтримку фермерів іі) покращення продуктивності сільського господарства ііі) допомогу у боротьбі зі зміною клімату та стале управління природними ресурсами та ін.

У 2018 році були розробленні доповнення до САП ЄС на 2021-2027 роки, у якій Комісія зазначила наступні 9 цілей для розвитку галузі: забезпечити справедливий дохід фермерам; підвищити конкурентоспроможність галузі; забезпечити баланс у харчовому ланцюзі; проводити дії щодо запобігання змін клімату; здійснювати догляд за навколишнім середовищем; зберегти ландшафти та біорізноманіття; підтримувати оновлення поколінь; розвивати сільські райони; проводити заходи, спрямовані на захист якості їжі та здоров'я (https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/key-policies/common-agricultural-policy/future-cap_en)

Так, одним з найбільших сільськогосподарських виробників в ЄС є Нідерланди. Нідерланди, як і інші країни ЄС, є членом САП.

До 1 січня 2018 року фермери Нідерландів були взагалі звільнені від ПДВ (Landbouwregeling). За цією схемою фермери та інші суб'єкти господарювання у сільському господарстві були звільнені від нарахування ПДВ та, відповідно, не могли вимагати повернення ПДВ на понесені ними витрати. Фермери, які підпадали під дію цього положення, не повинні були вести звіти та виставляти рахунки-фактури, що стосувались їх бізнесу. Така схема сільського господарства була визначена у статті 27 Закону про податок з обороту 1968 року.

На початку 2018 року звільнення від сплати ПДВ для сільського господарства (Landbouwregeling) скасовані та відповідно фермери сплачують ПДВ за загальними правилами. Станом на 2019 рік існує дві ставки ПДВ на товари та послуги. Звичайна ставка ПДВ становить 21%, а на основні товари (включаючи продукти харчування та квіти) - 9%.

З огляду на те, що агросектор в Нідерланадах споживає 7,6% енергії (природного газу, інших газів, електроенергії та деяких мінеральних масел), до фермерів застосовується знижена ставка податку на енергію до перших 1 мільйона кубометрів газу, що використовувалась для опалення теплиць щороку. Крім того, уряд запровадив стимулюючі заходи, направлені на зниження викидів парникових газів.

Так, садівничий сектор повинен був зменшити викиди на 32% у 2020 році порівняно з рівнями 1990 року. У разі перевищення узгодженого цільового рівня викидів CO2, аграрний сектор повинен буде заплатити за перевищення. Тобто, коли викиди в агросекторі в певному році перевищують планові показники, усі компанії платять пропорційно використанню газу.

У зв’язку з участю Нідерландів у програмі САП, агросектор отримує інвестиції та допомогу, проте, у свою чергу зобов’язується вживати заходи, направлені на збереження навколишнього середовища та виробництво безпечної їжі. Це називається перехресним дотриманням.

Фермери, які не дотримуються правил ЄС, можуть у меншому розмірі або взагалі не отримати підтримку від ЄС.

Крім того, уряд Нідерландів здійснює реформування САР після 2020 року. Так, урядом запроваджуються заходи підтримки фермерівне відповідно до їх доходів, а за рахунок впровадження фермерами інноваційних методів, зокрема, направлених на продовольчу безпеку. З 2020 року всі нові теплиці в Нідерландах повинні бути нейтральними до клімату та економічно вигідними. До 2023 року уряд бажає зменшити викиди парникових газів від сільського господарства на 3,5 млрд метричних тонн. Уряд обговорює із сільськогосподарським сектором заходи, необхідні для досягнення цієї мети.

Досить прогресивними та позитивним є те, що всі програми між Європейською комісією та державами-членами розробляються з урахуванням стратегічних настанов щодо політики розвитку сільських територій, прийнятих Європейською Радою, та пріоритетів, визначених національними стратегічними планами.

Крім того, всі заходи та програми, які приймає уряд Нідерландів, ухвалюються після консультацій із бізнесом. Також кожна провінція Нідерландів приймає активну участь у підготовці національного стратегічного плану для САР після 2020 року.Аналіз та вивчення позитивного європейського досвіду розвитку фермерських господарств дозволить Україні розробити якісну довгострокову програму підтримки національного сільськогосподарського товаровиробника. Проте, будь-які кроки, які впроваджуються державою, мають здійснюватись за участю представників бізнесу та територіальних громад.

Головний юрист Formative Partners: Наталя Гнєзділова